Бабуся обирає себе. Повернутися на батьківщину й любити попри все. Після аварії на Чорнобильській АЕС Баба Дуня повертається в своє село. Поки весь світ боїться лісових плодів, що «фонять» радіацією, вона разом із однодумцями вибудовує нове життя. Серед безхазяйної землі, де птахи співають гучніше, ніж будь-де.
Поки смертельно хворий Петров розгойдується в гамаку й читає любовні вірші, а доярка Мар’я водить шашні зі сторічним Сидоровим, баба Дуня пише листи в Німеччину своїй доньці. Але тут у селі з’являються чужі — і громада знову опиняється під загрозою зникнення. Аліна Броньскі пронизливо й поетично, іронічно та душевно відроджує загиблий світ. Вона розповідає історію села, якого вже не повинно було бути, і незвичайної жінки, яка у похилому віці знаходить власний рай.