Останнє літо

Роман «Останнє літо» завершує трилогію «Живі та мертві». У ньому письменник проводить своїх героїв переможними дорогами «останнього літа» Великої Вітчизняної війни.

Сорок четвертий рік, так само як і минулий сорок третій, почався під гуркіт гармат у розпал нашого зимового наступу. Але тоді, рік тому, війна ще точилася в глибині Росії, між річками Волга та Дон, а тепер крокнула далеко на захід — за Дніпро, у Правобережну Україну. Наприкінці січня кільце блокади навколо Ленінграда було остаточно розірвано, у лютому в котлі під Корсунь-Шевченківським загинуло десять німецьких дивізій. У березні та квітні німцям довелося залишити майже всю Україну — Умань, Херсон, Вінницю, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Миколаїв, Одесу. Наші війська вступили у північну Румунію, звільнили Крим і на початку травня штурмом взяли Севастополь. Але навіть усе це, узяте разом, було лише початком тих величезних подій, яким ще належало розгорнутися до кінця цього бурхливого року…