«Булата вдома немає. Я хочу поговорити з тобою», — Іра зробила паузу й додала: — «Про Бутата».
— Навіщо нам з тобою розмовляти про мого чоловіка?
— Він із тобою нещасливий. Невже ти така егоїстка, що не хочеш цього бачити?
— Оцього точно я говорити не буду.
Я хотіла піти, але вона схопила мене за руку.
— Ти повинна його відпустити!
— Це вже забагато, Іро!
— Він боїться залишати тебе. Жаліє. Він же хороший, правильний, совісний. Думає, що ти без нього не зможеш.
Вона зітхнула.
— Він, звісно, правий, але… Дин, ти тягнеш його назад.
— Навіщо ти мені все це говориш? Якщо нам із Булатом доведеться з’ясувати, хто, з ким і чому… ми з’ясуємо. Він…
— Ви нічого не з’ясуєте, — обірвала вона мене. — Ти знаєш, чому він з тобою? Думаєш, він тебе справді любить? Ні, Динаро. Він любить мене, а з тобою він — через почуття провини. Ваш шлюб — фальшивка.
Моє щасливе подружжя зруйнувалося за мить, коли коханка мого чоловіка розповіла страшну правду.
А Булат не став заперечувати…