Ольга Іванівна завжди вважала свого чоловіка пересічною і нудною людиною, не розуміла, як можна весь свій час віддавати медицині та природничим наукам, зовсім не цікавитися мистецтвом і світським життям. Постійно перебуваючи в пошуках товариства й уваги знаменитих і талановитих людей, вона надто пізно усвідомила, що по-справжньому велика й незвичайна людина весь час була поруч із нею.