Збірник повістей Миколи Васильовича Гоголя змальовує багатоликий і такий мінливий Санкт-Петербург. Особисто побувавши в шкурі дрібного чиновника та відчувши на собі «службу государеву», Микола Васильович із дивовижною точністю зображує звичаї «значних осіб» того часу. І ніби віддзеркалюючи душу Петербурга, він пише про «маленьких людей» — про скалічені людські долі.
Не випадково повість «Невський проспект» стоїть першою в цьому збірнику: вона протиставляє зовнішню красу та пишність північної столиці з внутрішньою порожнечею її мешканців.