Роман «Пісня про Трою» — цікава й яскрава спроба розповісти про Троянську війну з погляду найрізноманітніших її учасників — причому з обох боків конфлікту: Олени й Агамемнона, Одіссея та Патрокла, Гектора та багатьох інших персонажів великого міфу — які, втім, у «Пісні про Трою» постають зовсім не героями в античному сенсі слова, а звичайними людьми зі своїми сильними й слабкими сторонами. Людьми, однаково здатними як на вельми непривабливі, так і на дуже піднесені й навіть вражаючі вчинки. То що ж вони думали й відчували, що вони любили й ненавиділи, на що сподівалися й про що мріяли — чоловіки й жінки, яким довелося стати учасниками найбільш масштабної війни та найжахливішої трагедії далекої давнини?