У своїх ранніх оповіданнях Володимир Сорокін демонструє зародження свого неповторного стилю письма. Його сюжети завжди відрізняються непередбачуваністю, а фантазія автора не має меж, що робить кожен твір об’єктом для дискусій. У оповіданнях, написаних у період з 1979 по 1984 роки, можна побачити початок його стилістичних експериментів, які згодом оформилися в новий літературний напрям. Назва збірки «Перший суботник» символізує те, як молодий письменник руйнує мову офіціозу епохи, що вичерпала себе. Герої його історій приречені: спочатку вони схожі на живих людей, але до фіналу перетворюються або на набір розрізнених символів, або на купу розкладеного тіла.