Перший реактивний бомбардувальник Іл-28. Атомний «м'ясник» Сталіна

Цей легендарний літак став першим радянським реактивним фронтовим бомбардувальником, а згодом — носієм першої серійної радянської атомної бомби: він узяв участь у ядерних випробуваннях під Семипалатинськом і в єдиних військових навчаннях із застосуванням атомної зброї на полігоні Тоцк. Після першого публічного показу Іл-28 на травневому параді 1950 року командування НАТО присвоїло цьому літаку кодове ім’я Butcher (“М’ясник”, “Кат”), але згодом перейменувало на Beagle (“Гончая”). Чудові льотні дані, надійність, низька ціна (двигунний Іл-28 був дешевшим за одномоторний МіГ-15), сучасне обладнання («іл» мав радіолокаційний приціл, якого не було в найближчого конкурента британського «Canberra», а американці до середини 1950-х років узагалі не могли запустити в серійне виробництво реактивний фронтовий бомбардувальник) — творці радянського авіа-«шедевра» отримали Сталінську премію за заслуги. Загалом було випущено понад 6000 Іл-28 (не лише бомбардувальників, а й торпедоносців, розвідників, постановників завад, зондів атмосфери тощо), які поставлялися в 20 країн — від Польщі й ГДР до Куби, Індонезії, Північної Кореї, Марокко, В’єтнаму, Нігерії, Сомалі й навіть Фінляндії. А Чехословаччина та Китай налагодили власне виробництво цих літаків.

Бойового хрещення Іл-28 зазнав у 1956 році в Угорщині, де угорські пілоти, що перейшли на бік заколотників, намагалися бомбити наші переправи через Тису. Тим часом радянський розвідник Іл-28Р, який виконував аерофотозйомку військових об’єктів, був збитий угорцями над о. Чепель (екіпаж, що загинув, посмертно удостоєний звання Героїв Радянського Союзу). Того ж року єгиптяни застосовували Іл-28 у зоні Суецького каналу — втім, без особливого успіху (сказалася слабка підготовка арабських пілотів), а ізраїльська ПВ, зі свого боку, теж виявилася неспроможною уражати такі цілі. Під час наступної арабо-ізраїльської війни 1967 року більшість єгипетських і сирійських «ілюшок» було знищено на аеродромах. Брали Іл-28 участь і в громадянській війні в Ємені, і в бойових діях іракських військ проти курдських повстанців. А «лебединою піснею» стало Афганістан, де на «ілах» воювали не радянські, а афганські екіпажі (в СРСР літак давно зняли з виробництва, але саме ці старі машини виявилися «найбільш придатними для дій у гірській місцевості»).