Повісті Чингіза Айтматова передусім про людяність і про те, до чого призводить її відсутність. Про природу, про тваринний світ, який тісно переплетений зі світом людей, залежний і вразливий перед насильством та жорстокістю, та водночас щедро обдаровує тих, хто бережний з ним, покровительствує і охороняє таких людей. Про те, що моральною мірою особистості стає турбота про світ, а не про себе; турбота про молодше покоління; здатність пожертвувати собою заради життя дитини й цим благословити подальше життя свого роду.