«Пармська обитель» — другий роман Стендаля про Реставрацію. Парма, серед інших провінцій Північної Італії, ненадовго була звільнена Наполеоном від влади Австрії. Стендаль зображує пармських патріотів людьми, для яких ім’я Наполеона стає синонімом визволення їхньої батьківщини. А водночас опора пармської реакції, страшачись Наполеона, готова будь-якої миті зрадити свою країну.
Доля Фабриціо, головного героя роману, вільнолюбного молодого чоловіка, сповнена несподіваних перипетій, що відбуваються в період історичного перелому в Італії на початку XIX століття: він то багатий, успішний юнак, якого опікають прекрасні жінки; то нещасний вигнанець; то впливовий красень-придворний; то ув’язнений у фортеці Парми, приречений на смертну кару. Але саме тут він зустрічає юну Клелію Конті, дочку коменданта тюрми, і вона стає любов’ю та мукою всього його життя. Що він обере: любов чи свободу? Життя чи честь?