Тату, що ти накоїв?

- Послухай, малюко, ти ніяк не можеш бути моєю дочкою. Так, на фото моя колишня дружина, але ми розлучилися з нею ще до того, як ти з’явилася на світ.

- От саме! Вона просто тобі нічого не сказала про мене!

Дівчинка років п’яти стоїть навпроти, вперши руки в боки. Вона — копія Анджеліни, моєї дружини, з якою ми розлучилися шість років тому.

- Я знаю твою маму. Він не стала б від мене приховувати таке, — я похитую головою, дивлячись на фото, яке принесла малеча.

Яка ж Ліна красива… Стала ще більш привабливою й бажаною.

- Хочеш, поїдемо до неї? — пропоную Каті, на що вона тут же мотaє головою. І я продовжую: — Вона сама тобі скаже, що я не твій батько.

- Ні! — відразу протестує дівчинка, і я відчуваю розчарування. — Я тут не для цього. Відповідай на питання — що ж ти тоді наробив, папа?