Я вирішив усі проблеми з успадкуванням, тож тепер мені нема чого побоюватися переслідувань з боку дядька. Правда ж?
Адже правда? Так хочеться вірити, що бодай щось може піти так, як замислили.
Ну що на це сказати. Хотіти — не шкідливо. Шкідливо — не хотіти. Бо дядькові не дає спокою моя скромна персона. Та й для інших я фігура, в якій тече кров Рюриковичів, і яка дає мені право на великокнязівський стіл. От і спостерігають за моїми потугами, запасшись попкорном.
Словом, усе як завжди. Хочеш миру — готуйся до війни. Хочеш спокійного життя — будь для цього достатньо сильним. Та не питання!