Вчора Яна танцювала шкільний вальс, а сьогодні вона лежить у темній кімнаті, прикута ланцюгами до ліжка. А в темряві—він. Хто він такий? Що вона тут робить? Звідки він її знає? Навіщо вона йому? Темрява зводить її з розуму, кошмари заповнюють свідомість, а відчуття безвиході позбавляє сенсу жити.
Зникнення медалістки підняло багато галасу в маленькому місті. Марина приїхала з Москви, щоб очолити пошуки дівчини, але це місце пробудило й її власні скелети в шафі—ті, що прагнуть вирватися назовні. Ніяких слідів, жодних зачіпок. Нічого. Лише провина тих, кому була дорога зникла випускниця й відмінниця, а ще—усвідомлення скоєних помилок, яке прийшло надто пізно…