Хороший ведун багато чого вміє: і упиря укласти, і аукa прогнати, і зубний біль замовлянням зняти, і дощ накликати, і милого приворожити, і ворогові всі запаси вичерпати. А якщо в сім’ї роками накопичуються помилки, хвороби, нещастя й лихий характер, ведун розкурить трави, прошепоче потрібні слова, підпалить пір’я й виведе на животі нареченої знаки свинячою кров’ю.
Так на світ з’явиться відкупна дитина. Ведун візьме її, обійде всі домівки й приговорюватиме: забери звідси нахабство, а звідси — заячу губу; забери тут лінощі, а тут — пустоцвіт; забери в неї слабкий зір, а в нього — важке черево — забери, забери, забери. А потім понесе відкупну дитину в ліс, і ніхто не відає, що чекатиме на неї далі.
А я розповім.