Доброзичливе нагадування для турботливих читачів (слухачів):
Шановні, прихильні, найдорожчі й люб’язні співвітчизники! Отже, я виходжу в світ зовсім новим набором, моє заспокійливо-зайняте й дуже глибокодумне життєпис. Будь ласка, читайте та коментуйте, відповідно до сили думки. Додам — книга перша і книга сіра. Але вона й має бути сірою (читач зрозуміє). Зазвичай, якщо книга чіпляє з перших сторінок, то приблизно з середини її вже неможливо читати (автор виклався на початку, зацікавив аудиторію, а далі й Васі не чухайся). Тут же вийшло щось незвичне. І так — книгу треба читати (слухати).
Наш сучасник волею долі потрапляє у дуже дивне місце. намагається вижити і знайти дорогу додому. на жаль, дорога веде нікуди, і все далі й далі.