«Прокляті дні» — це, по суті, щоденникові записи Івана Олексійовича Буніна, зроблені на тлі подій, які розгорталися в Росії під час революції та громадянської війни, що настала після неї. Книгу умовно можна поділити на три частини: спостереження автора за тим, що відбувалося в Москві в 1918 році, в Одесі в 1919 році, і витяги з подальших нотаток, що стосуються теми революції.
Перші частини книги показують нам становище постійної невизначеності, з якою стикалася більшість людей: загрози голоду, погромів. Буніну, здається, вдається впоратися з цією ситуацією, хоча інколи він доволі відверто ділиться своїми страхами. Ця книга сповнена відчаю й гніву, але вона дуже важлива для розуміння творчості Буніна, адже відображає переломний етап не лише в житті, а й у творчій біографії письменника.