Черга

Роман, який повністю складається з прямої мови: черга — метафора людського життя загалом.

Кожна репліка додає штрих до портрета епохи й водночас зависає в повітрі: вона належить усім — і нікому.

Радянський Союз. У величезній черзі, що тягнеться на багато кілометрів, стоять представники різних соціальних груп, поглядів і професій. Стоять хто за ким; дехто навіть не знає, що саме привіз, але якщо є черга — значить, щось цінне, і треба брати. Усіх хвилюють однакові питання: імпортне чи ні, чи багато в товарі браку, хто з продавчинь відпускає швидше, скільки дадуть в одні руки, а головне — чи вистачить на всіх?

Хтось намагається пролізти вперед, хтось просто зберегти своє місце, хтось відходить, хтось повертається. Увесь роман складається з діалогів, вигуків, фраз, випадково вихоплених, сварок, суперечок і перекличок.

Життя б’є в цій черзі через край: роздуми про поезію Євтушенка сусідять із сповідальними історіями про загублене щастя; пропозиції піти за ріг випити на «брудершафт» — із скаженим бійцем; а непристойна лайка — із справжньою, непідробною любов’ю, яка, як це водиться, рятує головного героя.