Загальний хід всесвітньої історії. Нариси найголовніших історичних епох

«Загальний хід всесвітньої історії. Нариси головних історичних епох» — книга російського історика й соціолога Миколи Івановича Кареєва. З 1910 року — член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1917 року — Російської академії наук), а з 1929 — почесний член Академії наук СРСР.

Ця праця перебуває на межі двох дисциплін — власне історичної науки й філософії історії. Головна думка Кареєва полягає в тому, що всесвітня історія — це не лише сума історій окремих країн і народів, а процес поступового встановлення політичних, економічних і культурних взаємин між населенням окремих країн, тобто процес поступового об’єднання людства, розширення й поглиблення зв’язків, які виникають між різними країнами та народами.

До революції Микола Іванович Кареєв славився як автор зразкових гімназичних і університетських курсів із історії. Книги Кареєва не застаріли й досі, помітно перевершуючи якістю та кількістю матеріалу радянські й сучасні російські навчальні посібники.