Пам’ятаєте, як починається книга Володимира Гіляровського «Москва і москвичі»? «Я москвич! Скільки щастя має той, хто може вимовити це слово, вкладаючи в нього всього себе. Я москвич!». Збірка нарисів «Нью-Йорк» Теодора Драйзера цілком могла б мати подібний початок: «Я ньюйоркець! ....» І нехай це місто не було рідним для славетного американського письменника, але з якою любов’ю, увагою до найменших деталей описує автор життя мегаполіса та його мешканців, — це дає йому повне право називати себе саме так. Я ньюйоркець!