Ну привіт, зубрило…

«Та зараза ходить тут, своїм целюлітним задом трясе…» — він злобно пробурмотів, а я якраз збирався сказати, щоб відпустив, і нема чого чіпати мене за цей самий целюлітний зад, та ще й так жорстко, як він, — і тут, різко видихнувши, він одразу ж притиснувся до моїх губ, миттєво проникаючи язиком усередину й по-хазяйськи притримуючи мене за потилицю, щоб я не змогла вирватися. Це був мій перший поцілунок. Ніхто до нього не торкався моїх губ. Ніяк. Ні невинним сухим жестом, ні тим більше більш розкутим. І вже тим більше ніхто не робив зі мною таких грубих речей. Не цілував так жорстоко, так брудно, так наполегливо.