— Хочете мандарин? — запитав мене чоловічий голос позаду.
Я обернулася, але нічого не розгледіла.
— Ні.
— Ну не вередуйте, — весело хмикнув чоловік. — Попереду Новий рік. Його прийнято святкувати феєрверками, шампанським і мандаринами. Тримайте.
Він силоміць упхнув мені в руку щось кругле й шорстке. Я смикнула пальці й упустила мандарин — він покотився кудись. Ми одночасно присіли й у темряві вдарилися лобами.
— Ой!
— Як вас звати? — глибокий голос чоловіка звучав лагідно, а в мене раптом побігли мурашки.
— Неважливо.
— Добре, давайте без імен. Припустімо, ви Марина.
— А ви Мандарин? — знущально протягнула я.
— Можна й так. Марина, хочете мандарин?
— Ви зараз себе мені пропонуєте чи цитрус?
— Так, вибачте, це звучить вульгарно. Чорт!»