Жіночі долі завжди в центрі уваги Марії Метлицької. Кожна читачка, прочитавши її книгу, може впевнено сказати: на душі стало краще й легше — теплий інтонаційний тон, життєві ситуації, впізнавані герої: усе це має психотерапевтичний ефект. Ліза росла без материнської ласки — її дитинство минало під наглядом суворої тітки Ніни. Любов звучала як докір, брехня оточувала з усіх боків, а правда здавалася небезпечною… Тепер, коли Ліза стала дорослою, доля дає їй випробування складніше за будь-які іспити: у її житті з’являється маленька дівчинка — така сама покинута й налякана… Але чи здатна Ліза дати їй те, чого сама була позбавлена? Чи зможе вона водночас знайти власне жіноче щастя? Роман про крихкі нитки спорідненості, про біль і прощення. Про любов, яку не можна запланувати, але яку можна обрати.