— Мене звати Євгенія, — я зашипіла, мов кішка. — І я не ваша домробітниця. Я няня та гувернантка вашої дочки. А приготування їжі не входить до моїх обов’язків, вам ясно?
Ой, матусеньки… Я це вголос сказала?
— Мені байдуже, як ти себе називаєш. Я тобі плачу. Тож роби, що наказано.
— Особисто ви мені не платите! — я висмикнула носик, а сама хотіла відступити назад і спертися об машину.
Працювати на нього?
Та ні за що!
Я вже готова тікати звідси прямо зараз!
Усе, що мене ще тримає, — Маргошка.
— Яка вередлива прислуга нині прийшла, — він пирхнув. — Я ж ще й суму не назвав. То скільки ти коштуєш, кицю?