Некромент

Історія про генерала, який зі спільними окультними цілями вбивав своїх підлеглих, спалював трупи й ховав прах, додаючи його під виглядом «екологічної добавки» до матеріалу «лежачих поліцейських». За образним зауваженням одного військового архівіста, історія генерала приблизно так само відрізняється від інших гучних справ, пов’язаних із «перетрушуванням» у силових структурах, як процес Жиля де Ре відрізняється від звільнення в запас будь-якого напівграмотного феодала, який заважав історичному прогресу.

Порівняння з Жилем де Ре не містить жодного перебільшення — спалений на вогнищі в 1440 році французький маршал, який визнав зв’язки з дияволом і ритуальні алхімічні вбивства, цілком може бути названий духовним побратимом колишнього заступника начальника московської ГАІ (Крушин волів називати своє відомство по-старому, як досі робить народ, і ми в нашому невеликому нарисі робимо так само). Більша частина інформації про справу Крушина й досі закрита, а спроби скласти бодай якийсь повніший життєпис невідомі. Звісно, ми не претендуємо на остаточне розкриття теми. Наше завдання — зібрати в одному місці крихти інформації, які спливали в різний час у різних джерелах, і хай читач робить висновки сам.