Альона: Перед Новим роком бабуся привела до нашого дому шахрая! І всі домашні радіють йому, наче він родич. Він, звісно, гарний і приємний, на перший погляд чоловік, але мене не проведеш. Тож хай береже свою чарівну усмішку для інших наївних дурепок. Сподіваюся, він поїде якнайшвидше! Головне — щоб я не встигла закохатися в нього…
Михайло: Мене ж занесло заблукати й заїхати в далеке від цивілізації село прямо напередодні Нового року! Тепер доведеться святкувати з зовсім незнайомими людьми. На щастя, вони виявилися дуже гостинними. Усі — крім однієї дівчини з красивими очима, приголомшливою усмішкою й абсолютно неможливим характером… Сподіваюся, я не застрягну в цьому селі надовго — мені ж треба керувати бізнесом! Але чому мені зовсім не хочеться їхати?