(Не) дитячі казки. В обіймах ведмедя

«…Світ закрутився, закружляв, мені здається, я кричала, але виття вітру заглушило все. Мене несло вихором, а десь наді мною лунали гучний жіночий сміх і глухе гарчання вовка. — Так, Моеко. Це буде зовсім не дитяча казка! — Ці слова стали останнім, що я почула…»