— Слухай уважно, — продовжує говорити Арсеній, стискаючи мої долоні. Його руки міцні й гарячі. — Моя перша просьба: через два місяці ти зникнеш з цього дому, і ми більше ніколи не побачимося. Я киваю. — А друга, — він робить паузу, через яку я починаю ще більше нервувати, — ти допоможеш мені зруйнувати їхній шлюб. Вони мають розвестися. І чим швидше це станеться, тим краще для нас обох. Ти ж зі мною погодишся? Усе починається зі весілля. Моя мама знову виходить заміж за заможного й впливового чоловіка, і ніби це не повинно мене стосуватися, адже між мною й батьківницею немає нічого спільного: вона практично не бере участі в моєму житті. Але її чоловік думає інакше. Одне бажання догодити, одна слабкість — і я переїжджаю в чужий дім, де мало не щодня маю виживати: чинити опір натиску зведеного брата й намагатися збагнути, чому ж новий чоловік мами такий добрий і уважний до мене. Надто добрий…