Британський фізик Девід Дойч — не лише один із засновників теорії квантових обчислень, а й філософ, який намагається осмислити «вічні питання» людства в контексті, заданому розвитком науки. Головне запитання цієї книги: чи існує межа для людського прогресу? Відповідь висловлена в назві: ми стоїмо на початку нескінченного шляху, яким нас поведе наш універсальний розум, висуваючи припущення й піддаючи їх критиці. Ми взяли цей шлях у добу Просвітництва, але легко збитися з нього під впливом хибних філософських ідей, до яких автор відносить багато течій думки — від позитивізму до постмодернізму, не кажучи вже про релігію. Прикладом відступу від шляху розуму в науці постає для нього копенгагенська інтерпретація квантової механіки. Розумну альтернативу їй Дойч бачить в інтерпретації Еверетта, з якої випливає картина світу як мультивсесвіту. Але коло інтересів автора не обмежується лише наукою. Спираючись на ідеї Карла Поппера та поняття розумного пояснення, Дойч формулює теорію пізнання, з якої виводить існування об’єктивної істини в етиці та естетиці, а також політичні принципи, що сприяють необмеженому прогресу. © Storysidе