На внутрішньому фронті

Спогади П. Краснова, що охоплюють період від квітня 1917 року до Жовтневого перевороту. Дуже детально він описує картину руйнування імперії та дрібних саморобних «наполеончиків» на тлі цього трагічного полотна: «робесп’єрчиків», розбещених більшовиками-моряками, що зійшли з розуму від бездіяльності й розкрилися перед ними перспективи, а також всіляких ідеалістів-інтернаціоналістів із давно перекипівшими мізками та згнилими душами. Картина страшніша за брюлловську, бо загибель настає так само неминуче, але повільно, породжуючи тому марні надії.