Думка і доля психолога Виготського

Коли про Виготського вже написано цілу бібліотеку (правда, переважно його колегами і — як про колегу), чи можна на цьому тлі сказати щось своє, не запозичене, та ще й не фахівцеві, не психологу? Думаю, авторові це вдалося, бо він обрав єдино правильний у цій ситуації хід: самостійно, крок за кроком, пройти шлях свого героя, долучаючи читачів не тільки до всіх вигинів його долі, а й — що особливо важливо — до руху його думки. А результат — перший, схоже, досвід художньої біографії великого психолога.