Ми не твої – 2
7 год. 43 хв.
- Іди геть, Надю, ти мені не потрібна!
Відлуння цих слів болем відгукується в серці. Непотрібна. І мій малюк, і я були йому не потрібні.
Минуло стільки років, і ось я бачу його — все ще красивого, але іншого. Він уже не той знедолений інвалід-максималіст, ображений на весь світ, якому чомусь захотілося любові бідного Воробушка.
Він знову стоїть на ногах і може бачити.
Але я теж стою на ногах і бачу! І я вже не той бідний некрасивий Воробушок.
Він хоче зруйнувати мій світ, який я так важко створювала. Він вважає, що я й мій син належимо йому!
Я хочу сказати йому — ми не твої. Але чи знайду я сили протистояти почуттям?
Почуттям батька й сина?
Відлуння цих слів болем відгукується в серці. Непотрібна. І мій малюк, і я були йому не потрібні.
Минуло стільки років, і ось я бачу його — все ще красивого, але іншого. Він уже не той знедолений інвалід-максималіст, ображений на весь світ, якому чомусь захотілося любові бідного Воробушка.
Він знову стоїть на ногах і може бачити.
Але я теж стою на ногах і бачу! І я вже не той бідний некрасивий Воробушок.
Він хоче зруйнувати мій світ, який я так важко створювала. Він вважає, що я й мій син належимо йому!
Я хочу сказати йому — ми не твої. Але чи знайду я сили протистояти почуттям?
Почуттям батька й сина?
