Чоловік на раз

«Чоловік на годину?» — обурено шепочу, повторюючи слова Арсена. — «Ой, прости, — знущається колишній. — Тобі потрібен чоловік на дві години, а саме у вівторок… з 20:00 до 22:00. Я розумію, про що мова. І це величезний валун у моєму серці.

— Так!.. Бо я багато працюю й утомлююся», — безпорадно виправдовуюся, розуміючи, що все вже марно. — «То живи зі своєю роботою… А я… Я нормальна людина. Мені дівчина потрібна у всі дні тижня. А не на дві години!»

— Ти мене кидаєш? — відчуваю, як сльози стискають мені горло.

— Алена! — Арс тяжко зітхає. — У мене інша дівчина…

— Що???

— Так! Вже два місяці. І в мене все чудово в особистому житті…

— А у мене? — безпорадно шепочу, пропускаючи момент, що мені зрадили. — У тебе… У тебе кар’єра! То живи з нею…»