Молот відьом

14 год. 38 хв.

Езотерика, нетрадиційні релігійно-філософські вчення

Мова російська

Автори Якоб Шпренгер, Генріх Інститоріс

Автор Якоб Шпренгер

Автор Генріх Інститоріс

Читець Юрій Григор'єв

Опис

Якоб Шпренгер (Jacob Sprenger; 1436, Рейнфельден — 6 грудня 1495, Страсбург) — професор теології, інквізитор, відомий демонолог, німецький домініканець, декан Кельнського університету — вважається співавтором книги «Молот відьом», написаної разом із пріором Генріхом Інститорисом. Однак робота Шпренгера, імовірно, обмежилася лише вступом, названим «Апологією».

Генріх Крамер (Heinrich Kramer, також відомий як Генрикус Інститор (Henricus Institor), 1430, Шлеттштадт — 1505, Брно або Оломоуц, Богемія) — німецький монах домініканського ордену, автор «Молота відьом». (Форма імені «Інститорис», розміщена на титульному аркуші, є латинським генітивом — родовим відмінком — і читається так: «Молот відьом» від Інститора»; часто цей генітив помилково сприймають за називну форму імені. Латинське слово «Institor» є точним перекладом на латинську мову німецького слова «Kramer» — дріб’язковий торгівець.)

Генріх вважав, що його послав сам Господь, щоб очистити цей світ від єресі. Своє перше розслідування — уже у статусі інквізитора — він провів в італійському містечку Тренті. Тоді йшлося про вбивство дворічного хлопчика Сімоніо; нібито це зробила група євреїв у ході ритуального вбивства. Під час цього розслідування Генріх Крамер виніс смертний вирок дев’ятьом євреям із Трента, а вбиту дитину зарахували до лику святих.

У 1484 році папа римський підписує документ, укладений для нього Генріхом Крамером: згідно з відьомською буллою, влада Німеччини повинна всіма силами допомагати інквізиторам у боротьбі з відьмами. За часів Крамера загинуло близько 3000 так званих «відьом».

«Молот відьом» або «Hexenhammer» — безсумнівно, основний і найтемніший з усіх праць з демонології. Він став обов’язковим кодексом, який поєднав давні легенди про чорну магію з церковною догмою про єресь і відкрив шлюзи потоку інквізиторської істерії настільки широко, наскільки це міг зробити друкований твір.