Мої дружини. Дружини артистів. Аудіовистава

Антон Павлович Чехов розпочав письменницьку діяльність у сатиричних журналах — «Будильнике», «Осколках», «Стрекозі». Одарований рідкісним умінням спостерігати й дотепністю, здатністю помічати смішні деталі в учинках і характерах людей, Чехов писав короткі гумористичні оповідання та публікував їх під псевдонімом Антоша Чехонте.

«Дружини артистів» і «Мої дружини» — два пародійні твори, які об’єднує одна тема — доля дружин.

Оповідання «Мої дружини» стилізоване під лист до редакції від певного Раула Синьої Бороди, який протестує проти неправдивої оперетки «Синя Борода». Мимоволі співчуваєш Раула: йому знову й знову жахливо не щастить — одна дружина надто турботлива, друга надто любить життя, третя занадто розумна… Можна лише пожаліти нещасного чоловіка, якому варто додавати таких душевних страждань у його їжу отруту.

«Дружини артистів» — оповідь про побут і вдачу служителів мистецтва, молодих літераторів, художників, музикантів. Герой оповідання обурюється: хіба є сенс не цінувати ці порожні голови жінок, що щастя бути поруч із геніями! Дружина художника відмовляється позувати голою біля вікна, дружина співака нарікає на нічні розспіви, які, мовляв, не дають дитині спати, а дружина письменника — подумати тільки! — заснула над його останнім романом, вимучившись важкою роботою...

Над аудіовиставами працювали:

Автор інсценізації та режисер Віктор Трухан

Композитор — Шандор Каллош

Звукорежисер — Галина Засимова

Редактор — Наталія Шолохова

У моноспектаклі «Мої дружини»:

Рауль Синя Борода — Дмитро Назаров

У постановці «Дружини артистів»:

Від автора — Авангард Леонтьєв

Письменник Зінзага — Олександр Груздєв

Амаранта — Любов Германова

Художник Бутронца — Сергій Куташов

Кароліна — Ірина Кірєєва

Дружина артиста — Наталія Лоскутова

Дружина співака — Яна Белановська

Співак Лай — Дмитро Філімонов