Міфи про сонце

У історії астрономії Вільям Тайлер Олкотт, член Королівського Астрономічного товариства, насамперед відомий як один із творців найбільш результативної в науковому відношенні та однієї з наймасовіших аматорських організацій — Американської асоціації спостерігачів змінних зір.

У цій книжці автор пропонує читачам огляд переказів, легенд і міфів про Сонце різних народів упродовж усієї історії людства. Роль денного світила та його вплив на розвиток життя створили неповторну історію Сонця, що стало справжнім золотим джерелом фольклору.

У літературі про небесну міфологію легенди, пов’язані зі створенням головних сві­тил, займають значне місце. Звісно, первісна людина мусила рано замислитися над великою загадкою створення видимого Всесвіту, і особливо над тим, звідки взялися Сонце й Місяць.

Це велике запитання, яке жваво цікавило всі народи від світанку історії, не розв’язане остаточно навіть у наш просвітлений вік: хоча небулярна гіпотеза достатньо добре обґрунтована, деякі визначні сучасні астрономи не приймають її беззастережно.

Міфи, що розповідають про створення Сонця, зазвичай розглядають це світи­ло як зроблене й розміщене на небі якимось прадавнім племенем або богом Світла, а не як таке, що існувало до народження світу. В інших легендах Сонце було визволене з печери богатирем або виникло внаслідок самопожертви бога чи героя.

Ці перекази безсумнівно виникли на основі віри в те, що Сонце й Місяць були одухотвореними істотами, а люди колись жили в мороці чи присмерковій темряві. Потреба у світлі наводить на думку, що воно мало бути створене — і тому різні винахідливі методи його здобування потрапили в міфологію давніх народів.