Марина і Катерина

«Гори, долини — (і роки, десятиліття), — мова, народ, земля — усе розділяє цих двох жінок, Марину й Катерину. Вони не знають про існування одна одної й ніколи не дізнаються; ніколи не зустрічалися і не можуть зустрітися (як дві паралельні лінії). Одне, що роз’єднує їх, „час“ (три десятиліття), було б достатньою причиною. Марину, струнку, круглолицю росіянку, я дізнався наприкінці століття. Тоді їй було близько 29 років. Катерині, французькій дівчині італійської крові — і зараз немає двадцяти п’яти. Ізжелта-пшенична Марина, її коса, підтягнута й заколота на тім’ї, її співуча, на „а“, північна російська говірка — і Катерина в чорних модних кучерях, сипле французькою частушкою… що між ними спільного? Що поєднало їх у моїй думці?..»