Від чого залежить людське щастя? Від багатьох речей. І серед цих умов найголовніше — сама людина: яка вона, який у неї характер. Буває так, що людина росте й виростає боягузом. Коли вона маленька, це ще не так страшно. Її, сміючись, дражнять: боягузне дитятко — і життя поступово вчить її розуму. І вона перестає боятися всього на світі, сама розрізняє, чого треба остерігатися, а що не варто — заплющивши очі, тікати з усіх сил.
Про лінивців і нездар, про паньків і бруднул, навряд чи можна сказати щось надто лагідне. Тому здавна повелося кепкувати з ледарів-лежебок. Але якщо йдеться в казці про дівчину-наречену, яка й не жадібна, і собою гарненька, та нічого робити не вміє й не хоче — бо її не привчили з дитинства, — тут казка готова прийти на допомогу.
Буває, що таку дівчину просто розпестили люблячі батьки. І коли настає час починати їй самостійне життя, вона не знає, як підступитися до господарства, як приготувати смачний обід для чоловіка чи як відпрасувати одяг. А казка, досхочу посміявшись, підбирає їй такого чоловіка, який добротою й любов’ю, розумом і ніжністю, але твердо й невідступно навчає її, як жити працею власних рук.
В одній із найвідоміших німецьких казок розповідається про примхливу принцесу, яка довго вибирала жениха, сміялася над усіма, хто хотів на ній одружитися, і нарешті розгнівила свого доброго батька-короля. І той поклявся, що в покарання за непокірність віддасть її заміж за першого-ліпшого. Ним виявився бідний музикант. Принцесі довелося багато витерпіти й багато чому навчитися, забути і про своє високе походження, і про свої холені ручки… Вона й хмиз у лісі збирала, щоб розпалити вогнище в бідній хатині, й глину обпалювала, щоб продавати посуд на ринку й заробити власною працею бодай трохи грошей, і мила брудні тарілки в замку. Усе тому, що принцеса всім серцем полюбила свого чоловіка і сама захотіла позбутися примх і лінощів.
У слов’янській казці «Матусина дочка» все простіше: тут немає ні замків, ні королів. Але історія, що сталася з дівчиною-непомічницею, чимось нагадує те, що сталося з примхливою принцесою. Давайте послухаємо цю смішну казку: напевно, вона навчить і чогось доброго.
Создатели
Автор інсценування та режисер: Є. Лаговський
Композитор: С. Томин
Звукорежисер: Т. Страканова
Редактор: І. Якушенко
Виконавці:
Дочка — Л. Ахеджакова
Мати — Т. Распутіна
Батько — В. Якут
Хлопець — Н. Караченцов
Женихи — Ю. Захаренков, А. Табачников
Діти — Н. Антонова, Н. Селезньова, О. Полякова
Інструментальний ансамбль п/у А. Корнєєва