Маковський Володимир Єгорович

«…Ми часто бачилися, і те, яким він мені здався спочатку, назавжди залишилося незмінним у моїй пам’яті.
У юні роки я шалено мріяв навчатися малярства, але довго не міг вступити до Московського училища живопису. Художники, яких я знав, запевняли, що мій підготовчий рівень хороший, однак щойно приходив на екзамен — і знову зазнавав невдачі.
Тоді мені порадили звернутися до Маковського, який у той час був старшим викладачем училища, і показати йому свої роботи. Казали, що якщо він їх схвалить, мене можуть зарахувати й без іспиту — раніше таке траплялося. У призначений час я чекав Маковського на сходах, що вели до його майстерні, й страшенно хвилювався. Нарешті я побачив, як він піднімається сам, несучи ящик із фарбами. Я привітався і, соромлячись, пояснив, навіщо прийшов, попросивши його глянути на мої роботи…»