"Та вони ж тупі, тупі!.. глерди, барони, герцоги, навіть королі. А от я весь у білому, та ще й чаклувати підучився…"
Але це прокляте перевага, окрім зрозумілих і очікуваних радощів, чомусь переповнює важким відчуттям, мовляв, якщо можеш більше, то й мусиш чогось там більше. І глерд Юджин, як і всі, дуже не любить відповідати навіть за дрібниці.