Лізоччине щастя

У радянський час книги Лідії Олексіївни Чарської не видавалися, а твори колись відомої російської письменниці надовго були віддані забуттю. Її книги почали виходити в Росії лише наприкінці 1990-х років і знайшли своїх читачів. Адже всі вони розповідають про доброту й любов до ближнього, про співчуття й самовідданість, про чуйність і людяність — про ті людські риси, які потрібні в усі часи.

Повість «Щастя Лізочки» не є винятком.

Тяжка хвороба матері приводить маленьку Лізу до відчаю — грошей у сім’ї вже на межі. Випадкова зустріч із власником театру перевертає життя дівчинки: вона опиняється в дитячій трупі, де проявляється її природний талант. Юній актрисі доведеться пройти багато випробувань, перш ніж вона досягне успіху й зустріне свою одужалу маму.