Культ

Далекий північний город. Місто, занурене в дрімоту сірого буденного життя. Його життя одноманітне й тоскне: і на іржавіючих старих заводах, і в задушливих шинках робітничих околиць. Повсюди лише невблаганна вогкість моря. Повсюди невідворотність осені, що насувається…

Так було мить тому, перш ніж Зло — безлике й безіменне — вторгнулося в це напівсонне, напів-існування. Тепер воно безроздільно панує на порожніх вулицях, пробуджує темні пристрасті, породжує страх і ненависть.

У чому причина прокляття, що обрушилося? У давньому капищі, знайденому на околиці поруч із морським узбережжям? У дитячих іграх, які випадково розбудили темні сили? А може, у дивній парі, що прибула до міста незадовго до того, як усе занурилося в хаос — у цьому міцному, виголеному чоловікові, якого колись називали Інквізитором, та у молодій кароокій жінці, яка тепер називає себе Каріною…