Ляльковий дім

Твердо стверджуючи роль свідомості в поведінці своїх героїв, Ібсен вибудовує дію своїх п’єс як неминучий процес, закономірно спрямований до певного результату. Саме тому він рішуче відкидає будь-які сюжетні натяжки, будь-яке безпосереднє втручання випадку в остаточне визначення долі своїх персонажів. Розв’язка п’єси настає як необхідний результат зіткнення протидіючих сил: усе відбувається своїм чередом відповідно до мотивів, учинків і наслідків.