Із глухої тайги — у далеке минуле. З наших днів — у Давню Русь. Прокляте золото тягне нашого сучасника в глиб століть, мов на дно болота…
Тут, у XV столітті, йому доводиться бути міським справником (сьогодні сказали б: головним опером) і шляхетним розбійником на прізвисько Кудеяр, який грабує лише багатих; відстрілюватися від татарських головорізів із мисливської рушниці й потрапити в полон до язичників-мордвинів, що готові принести його в жертву своїм жорстоким богам…
Бо в «темному Середньовіччі», як і у «лихі дев’яності», живуть за поняттями: ЗАКОН — ТАЙГА!