Безрука. Позор роду. Смiшок. Так думають про мене, і, що гірше, так думаю про себе сама. Тому я йду до озера, щоб усе виправити. Шлях непростий — мені доводиться відгукуватися на будь-які прохання про допомогу. Не для дівчат. Мене гризе лють за власну безсилість. Я злий на весь світ і готовий розірвати будь-кого. Я не зупинюся, доки не досягну мети — чого б мені це не коштувало. Безсоромний шахрай, ненадійний пройдисвіт, безнадійний обманець якому не можна вірити — так про мене думають усі, але я люблю виправдовувати їхні очікування. Та дівчина ж вона така мила, чуйна… То хто вона така?