«Слонів кругом, Міша» Константіна Зарубіна — трагікомічний детектив про любов і філософію.
Її пальто зникло. У коридорі на підлозі — кілька крапель крові. Поруч валялися Верині рукавички.
Зі стоматологом Мишою ми знайомимося через вісім років після тієї сцени в петербурзькій комуналці — коли його кохана таємничо зникла невідомо куди. З того часу минуло багато води: Міша з дружиною переїхали до Швеції, а потім і дружина пішла від нього, забравши з собою дочку. Але серце все ще тягне нерозгадана таємниця. Звісно, тоді він одразу вирішив: Віра просто кинула його. Але що як ні? Що як сталося жахливе — може, навіть непоправне? І що взагалі знає Міша про свою Віру Кукушкіну?..
Що вона була аспіранткою філософії, вивчала «важку проблему свідомості», і в неї був гострий ніс — дуже красивий у профіль — а говорила вона суціль про науку. «Уся філософія, — казала Віра, поки він милувався нею, — один великий табун слонів, яких не помічаєш до пори до часу». Та й спробуй помітити тих слонів — адже наш мозок постійно реконструює спогади: запам’ятовує не те, що було, а те, що «мало б бути». Як тут розслідувати, що ж сталося насправді, з нашим отим дурнуватим людським усвідомленням?..
Автор Константін Зарубін химерно й винахідливо водить нас чужими спогадами — підробленими й справжніми, співчутливо, але не без добродушного насмішку: він-то вже знає, які з них які. І — слони, слони кругом тебе, Міша.