Космонавтів 80/81

«Такий собі під’їзд цікавий — усі сусіди персонажі, про кожного можна розповідати годинами, хоч Міка тут живе зовсім недовго — три тижні, як переїхала». Так починається роман Міли Фахурдинової, молодої прозаїки з Казахстану. Історію Міки могла б розповісти Ерленд Лу — з його любов’ю до веселого абсурду — або й Карл Уве Кнаусгор, готовий медитувати над кожною опалих вієчкою. Власне, з таких, здавалося б, неважливих «вієчок» і зібрана ця книга. Все починається з крадіжки дорогого килима, який героїня на хвилинку виставила за двері, а триває дивним напівфантастичним тріпом по всьому місту, під час якого з’являється навіть справжній екстрасенс… Усе, що ми любимо в скандинавській прозі «хюгге», і все, за що ми поки не встигли полюбити сучасну прозу Казахстану, поєдналося в романі. Дотепному, смішному, дивакуватому й щирому — як самотність.