Два письменники: П’єр Буало (1906–1989) і П’єр Ерo (1908–1998), що сховався за псевдонімом Тома Нарсежак — у пам’ять про хлопчика й його рибалки на річці Нарсежак біля села Тома, — одного чудового дня домовилися про співавторство. Їхній літературний «тандем» проіснував майже сорок років і виявився напрочуд плідним. З-під пера новоспеченого Автора з рогу достатку з’являлися романи, повісті, оповідання, п’єси, сценарії для кіно- й телеекранів, а також літературознавчі дослідження з історії та теорії детективного жанру. До того ж, окрім творчого союзу між співавторами, з роками зростало відчуття дружби та взаємного захоплення. Тож два письменники, які й окремо вже здобули повагу та лаври, стали не просто співавторами — радше братами по перу, а їхнє подвійне ім’я Буало-Нарсежак дедалі більше означало марку літературної якості, щоб з часом набути всесвітньої відомості. Таким чином, об’єднання талантів і праці щасливо послужило взаємному творчому збагаченню двох неординарних письменників.