У трилогії російського радянського письменника Антоніна Петровича Ладинського (1896–1961) відображено найважливіші моменти історії Давньоруської держави кінця X — початку XII століття: хрещення Русі за Володимира, об’єднання феодальних князівств навколо київського столу, зміцнення кордонів і зростання міжнародного авторитету Київської Русі за Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха…
У романі «Коли впав Херсонес» оповідь ведеться від імені візантійського патриція, просвіченого грека Іраклія Метафраста — свідка подій тих днів, коли почали розвиватися стосунки Візантії з її пишністю: з розкішшю одягу, блискучими імператорськими «виходами», але застиглими на досягнутому рівні, скутими непорушними традиціями—аж раптом на причорноморських степах виросла молода, зухвала Русь у овчинах.