Книжкові злодії

10 травня 1933 року в багатьох містах Міністерство пропаганди фашистської Німеччини влаштувало показове спалювання книг, організоване в межах кампанії «проти негерманського духу». Під час акції студентами, професорами та місцевими керівниками нацистської партії були спалені десятки тисяч книг, авторів яких переслідувала фашистська Німеччина. Однак ця історія — про інше. Це розповідь про систематичне пограбування нацистами європейських бібліотек і невеличку команду бібліотекарів, які працювали над тим, щоб повернути вкрадені книги їхнім законним власникам.

Книги, що опинилися в руках нацистських солдатів після пограбувань європейських бібліотек і книгарень, не були спалені. Натомість нацисти почали збирати власну бібліотеку, яку вони могли б використати для ведення інтелектуальної війни проти світової літератури й історії. У цій таємній війні бібліотеки євреїв, комуністів, ліберальних політиків, активістів ЛГБТ, католиків та багатьох інших «позбавлених прихильності» груп населення були присвоєні для нацистських досліджень і використовувалися як інтелектуальна зброя проти їхніх же власників. Але коли війна закінчилася, більшість книг так і не було знайдено.