Це роман майбутнього — глибоко моторошний у своєму баченні похмурого жаху. Іронічно й відсторонено автор показує нам тоталітарну Світову державу очима продукту цього державного устрою, вченого Лео Калла. Калл винайшов ліки каллокайн, які заперечують таємницю думки і є останнім кроком до перетворення окремої людини на «щасливу, здорову клітинку в державному організмі». Адже, каже Лев, «із думок і почуттів народжуються слова та дії.
То як же ці думки й почуття можуть належати окремій людині? Хіба весь соратник не належить державі? Кому мають належати його думки й почуття? Тоді — якщо не державі — кому?»